Лін Юй в кінцевому підсумку все ж не зміг переспорити двох старих хитрих лисів-начальників і, зітхнувши, почав готуватися до чергової поїздки в Цінсун, щоб знайти того старого даоса, який, за словами старого Цзяна, дійсно мав неабиякі здібності.
Відчуваючи неспокій, він сів у свій великий мікроавтобус, натиснув на газ і помчав до містечка, зупинившись прямо під флагштоком перед адміністративною будівлею району. Зістрибнувши з машини й кинувши погляд на червоний прапор, що майорів над головою, Лін Юй нарешті заспокоївся і дістав телефон, щоб набрати Велику Голову.
— Ти чим займаєшся?
З динаміка почувся єхидний голос Великої Голови:
— Чув, твоє корито знову зранку влаштувало виставу з привидами?
Лін Юй вилаявся у відповідь:
— Ти в управлінні? Якщо так, то спускайся швидше, зустрічай царя.
— Ти де?
— Прямо біля входу в будівлю нашого управління.
— І що тобі треба?
Лін Юй нетерпляче гаркнув:
— Якого біса стільки балачок? Спускайся швидше, покатаєшся зі мною.
Незабаром Велика Голова, похитуючи головою, вийшов з будівлі й вмостився на пасажирському сидінні. Лін Юй натиснув на газ і рвонув до поліцейського відділку. Забравши Да Пена, вони попрямували прямо в Цінсун.
У компанії друзів Лін Юю стало не так страшно. Да Пен, що сидів на задньому сидінні, випнув зад і подався вперед:
— Ну, що там зранку сталося? Розповідай швидше.
Лін Юй здивувався:
— Звідки ви всі знаєте? Як ви дізналися про ранкові події?
— Епоха 5G, братику. Як тільки в тебе щось трапилося, хтось одразу зняв це на відео і виклав у мережу.
Да Пен дістав телефон, відкрив стрічку новин і швидко знайшов популярне відео під назвою: Шок на всю мережу! Злісний дух захопив катафалк у похоронному бюро Хунці! Ексклюзивні кадри з місця подій!
Лін Юй скоса глянув на екран. Це був саме той запис із похоронного бюро, який хтось нишком зробив на телефон. На відео четверо чоловіків, що несли труну, намагалися підняти її, але, попри всі зусилля, не могли навіть поворухнути ту вузьку паперову труну. За пів дня відео набрало кілька тисяч лайків; у коментарях багато хто писав, що це постановка, з'явилися й фальшиві майстри, які з розумним виглядом аналізували причини, викликаючи бурхливі дискусії.
Лін Юй скривився:
— Який ідіот це зняв! Люди проводять похорон, а він викладає це в інтернет! Невже він не боїться...
Не встиг він договорити, як відео обірвалося, і з'явився напис: Відео порушує правила і було видалене.
— Чорт! Куди воно поділося! — вигукнув Да Пен. Він ще трохи потикав у екран, але виявив, що всі репости також були видалені, і розчаровано сховав телефон. — Ну, розказуй, що там було на місці? Були холодні вихори, виття духів чи щось таке?
— Були! Ви багато втратили, що не були там. Сцена була як у блокбастері! — Лін Юй почав плести нісенітниці. — З машини валив чорний дим, дух старого Ма з вишкіреними зубами вилетів із багажника, у лівій руці — прапор для заклику душ, у правій — меч злих духів, під ногами — грозові хмари!
Він однією рукою тримав кермо, а іншою активно жестикулював:
— Старий Ван теж не пас задніх. Побачивши, що Ма заважає йому сісти в машину, він вистрибнув прямо з труни, з талісманами на голові, оповитий примарною аурою. Ці двоє духів билися триста раундів у повітрі, над похоронним бюро гриміло і блискало, і ми...
— Та пішов ти до біса! Ти що, роман на сайті пишеш? — Велика Голова розлютився і хотів вдарити Лін Юя, але Да Пен його зупинив:
— Не чіпай його, бачиш, він за кермом! Вийдемо з машини — тоді й розберемося.
Лін Юй хитро всміхнувся:
— Ви ж самі хотіли це почути. А тепер кажете, що не вірите.
— Досить базікати. Куди ти нас везеш?
— Знаєте даоський храм Цін'ян у Цінсуні?
Да Пен кивнув:
— Знаю.
— Старий Цзян наказав мені знайти там одного старого даоса, сказав, що він може це владнати.
— А, там справді є старий даос на ім'я Цзін Сюань, приїхав кілька років тому.
— Звідки ти все знаєш?
Да Пен гордо випнув груди:
— Ти ще запитай, чим я займаюся. У радіусі ста миль немає нічого, про що б я не знав.
— Тоді знаєш, чия дитина в животі у доньки старого Суна?
— Тьху! Я взагалі підозрюю, що твоя!
Вагітність доньки старого Суна до весілля була головною пліткою останнім часом, але як би батьки не допитувалися, дівчина мовчала як риба, через що всі молодики в містечку ходили як на голках.
Від Хунці до Цінсуна було всього двадцять хвилин їзди. За вказівками Да Пена Лін Юй під'їхав до покинутого підніжжя гори на околиці Цінсуна. Тільки під'їхавши впритул, Лін Юй помітив невеликий даоський храм, захований серед кількох порожніх одноповерхових будинків. Ворота храму були старими, але видно було, що за ними доглядають. Табличка над входом виглядала досить новою, на ній малим шрифтом було викарбувано: Храм Цін'ян.
Лін Юй постукав у кільце на воротах і побачив, що вони лише прочинені. Він штовхнув їх і якраз побачив даоса в синьому халаті з витонченими рисами обличчя, що виходив з головного залу.
— Майстре, вибачте за турботу, — привітався Лін Юй здалеку, прямуючи до старого даоса. — Ми з Хунці, від начальника похоронного бюро, пана Цзяна. Він сказав нам звернутися до вас.
Даос лагідно подивився на трьох молодиків:
— Проходьте, юні друзі. На вулиці холодно, ходімо до чайної кімнати.
Він повів їх до бічного залу, і Лін Юй з друзями поспішили за ним. Це була кімната, де даос зазвичай пив чай і медитував, тут він приймав гостей. Коли вони сіли, Лін Юй почав першим:
— Майстре, мене звати Лін Юй, я з похоронного бюро Хунці, а це мої друзі.
Даос махнув рукою:
— Не називайте мене майстром, я того не вартий. У світі мене звуть Чжан, можете називати мене майстер Чжан або даос Чжан.
— Тоді будемо звати вас майстром, так ближче, хе-хе.
Лін Юй швидко зорієнтувався. Він представив Велику Голову і Да Пена, а Да Пен з посмішкою виклав на стіл пачку чаю:
— Майстре, ми поспішали й не встигли підготувати гідний подарунок. Це чай, який друг привіз із гір Уїшань, спробуйте, будь ласка.
— Дякую за вашу турботу.
Старий даос поставив чайник на маленьку пічку:
— Начальник Цзян відправив вас сюди, бо в бюро виникли якісь проблеми?
Лін Юй одразу відповів:
— Майстре, ви справді все бачите наскрізь! Справді, є невелика проблема, потрібна ваша допомога.
— Ха-ха, це через те, що злісний дух захопив катафалк?
— Саме так! Ви справді божественні! Там якийсь старий хрін не дає нам покласти тіло в машину. Як ви дізналися?
Даос усміхнувся:
— Та яке там божественне! Зранку в стрічці відео побачив.
— А? — вони перезирнулися. — Відео? Ви ж даос...
— А що, даосам не можна користуватися телефоном?
— Е-е, ні-ні, можна, звісно можна.
Лін Юй почухав потилицю. У нього були стереотипи щодо таких людей: він думав, що вони мають цілими днями медитувати й не знати, що діється у світі, а виявилося, що вони теж дивляться відео.
— Раз ви все знаєте, то це спрощує справу. Я прийшов просити вас подивитися, що там у машині, і чи можна якось вигнати того духа.
Даос ледь помітно кивнув:
— Машина з вами?
— Прямо біля воріт.
— Добре, раз пан Цзян вас прислав, я піду подивлюся.

Комментарии

Загрузка...