Почуяв запах той чудової води, червоночеревий фазан прискорив політ і полетів туди, звідки линув аромат.
Невдовзі він помітив Гу Сяомай, яка втупилася у власний вказівний палець.
– Гі-гі! Жінко, ти ж оволоділа технікою, чому не йдеш шукати пана?
– Гі-гі! Добре, що пан такий розумний і прийшов до тебе сам. Інакше пропустив би таку смачну воду!
Почувши писк, Гу Сяомай повернула голову й побачила того самого червоночеревого фазана.
Від цього руху крапля рідини на її пальці миттєво зірвалася й впала на кущик м'яти, який вона принесла вчора, щоб провести експеримент.
– Гі-гі! О ні! Моя смачна вода!
Червоночеревий фазан видав пронизливий крик.
– Гі-гі! Ах ти ж жінко! Ти спеціально це зробила?! Спеціально?!
– Гі-гі! Ай-яй-яй! До смерті пана розлютила! До смерті! Яка ж ти підступна, жінко! Зовсім не тримаєш слово!..
– Ти б тихіше кричав. У сусідніх кімнатах повно солдатів, які чудово б’ються. Якщо ти їх накличеш і тебе вб’ють, я рятувати не стану!
Писк фазана в ту жть застряг у горлі, він одразу притишив голос, хоча й продовжував тривожно пориватися.
Гу Сяомай не розуміла його мови, але бачила, як він тупотить лапами, шкрябає землю, розмахує крилами й тиче кудись пазуром, тож одразу здогадалася — цей наглюк напевно її лає.
Лазь скільки завгодно, все одно вона нічого не розуміє, та й взагалі збиралася капнути цю особливу рідину саме на м'яту.
Гу Сяомай відірвала від одягу смужку тканини, присіла й прив'язала її до кущика м'яти, який увібрав у себе дивну рідину, щоб позначити його.
Зав'язавши вузлик, вона про всяк випадок кинула погляд на вчорашню дурненьку кучеряву ліану — гм, цього разу її пагони знову потяглися в її бік.
Сумнівів не лишилося! Вона справді набула свідомості, от тільки розуму в неї поки небагато, та й агресивності нуль.
Гу Сяомай подивилася на червоночеревого фазана, який почав біснуватися ще сильніше через те, що вона його ігнорувала, й байдуже кинула:
– Ти вже налаявся?
– Гі?.. А?
Ця фраза Гу Сяомай повністю ошелешила пернатого.
Звідки ця жінка дізналася, що пан її лаяв? Невже тепер вона розуміє його мову?
Гу Сяомай лише мовчки зітхнула.
Може, дати тобі дзеркало, щоб ти глянув, наскільки красномовною була твоя міміка?
Зустрівшись із безстороннім обличчям Гу Сяомай, фазан трохи занепокоївся.
Ця жінка що, через лайку відмовиться мінятися тією смачною водою? Вона ж бо не настільки дріб'язкова? Невже таки настільки?!
Невже тепер пан і в очі не зможе її лаяти?
Ох вже цей птах!
Пліткар пернатий, і це він робить просто в обличчя?!
– Вона ж спокійно сиділа в мене на руці, це ти прилетів і злякав її!
– І ти ще маєш нахабство мене лаяти? Я й сама перелякалася через тебе!
...
Побачивши, що після її слів червоночеревий фазан усвідомив свою провину й почав буквально зменшуватися в розмірах від сорому, Гу Сяомай нарешті припинила свою промову, головна ідея якої зводилася до того, що в усьому винен виключно цей нахаба, а вона сама тут взагалі ні при чому.
– Чудово, раз ти здатний тверезо оцінювати власні помилки, моє серце задоволене!
Помилку-то пан визнає, але до чого тут нове божественне становище цієї жінки?
Невже вона, як і він, якось пов'язана з богами?
Він — божественний звір, тоді вона хто — яке божество?
Гу Сяомай закаعла очима.
Ха, пам'ятає ж він, що божественний звір!
Гу Сяомай потайки скоса глянула на птаха.
– Цього разу це швидше за все випадковість, я й сама не знаю, чи буде вона завтра. Завтра, коли сонце опиниться ось у цьому положенні, можеш принести сюди смачної трави. Якщо я зможу зібрати смачну воду, ми зробимо обмін.
Ця особлива рідина з'явилася лише після тренування тайцзіцюань. До того ж учора вдень, після пересадки м'яти з берега річки, вона ще раз виконала комплекс багато разів, але друга крапля так і не з'явилася.
Чому так відбувається, вона й сама не знала, припускаючи, що її нинішнє тіло здатне виділяти лише таку крихітну крапельку.
До того ж вона не була впевнена, чи вдасться їй знову зібрати таку рідину завтра, тому поки доводиться діяти наосліп, проводячи крихітні експерименти.
Фазан нарешті заспокоївся.
Ця жінка не стала скасовувати обмін через те, що він її лаяв, вона добра людина.
Матуся Білий Кролик казала, що у людей прийнято дарувати подарунки на вибачення. Може, принести їй щось завтра?
Нехай приносить! Обов'язково нехай приносить! Мені будь-який подарунок згодиться!
Гу Сяомай шалено кричала про себе: з її теперішніми жебрацькими статками перебирати харчами вона не має права!
– Гі-гі! Добре! Завтра принесу ще смачної трави.
– Чому я раніше не бачила тебе на Першій горі? Куди ти зникав?
О? Ця жінка хвилюється за пана? Але що за Перша гора?
– На ту гору, де я тебе зустріла.
– Гі-гі! А, отак от воно що! Тепер пан житиме на Першій горі. Повернуся до матусі Білий Кролик і скажу їй, щоб шукала мене там.
– Гі-гі! Пан перевіз усе своє майно на твою гору! Поки ти продовжуватимеш мінятися зі мною смачною водою, на тій горі я тебе захищатиму!
У цю хвилину Гу Сяомай подумала, що не розуміти кудкудакання — справжній клопіт. Їй усе здавалося, ніби цей птах сказав щось украй важливе.
Дочекавшись, поки він змовкне, Гу Сяомай тихо перевела розмову на іншу тему:
– У тебе є ім'я? Ми вже так добре знайомі, стали друзями, а я досі не знаю, як тебе звати.
Ім'я?
Як от матуся Білий Кролик кличе її Білий Кролик? Матуся казала, що її колишній людський тато так її називав, тому вона й звеліла всім звати її Білим Кроликом.
Матуся Білий Кролик часто кличе мене Феніксом, тож моє ім'я — Фенікс?
– Гі-гі! Жінко, тепер клич пана Феніксом!
Гу Сяомай знову закатала очі.
І ворожити не треба — цей пернатий напевно вимагає, щоб тепер вона звала його виключно Феніксом!
– Фенікс — це загальна назва. Ти можеш бути Феніксом, але якщо з'явиться інший птах, схожий на тебе, його теж можна назвати Феніксом.
– Подібно до того, як усіх нас можна назвати людьми, але кожен має власне ім'я. Мене звати Гу Сяомай, а двоє людей, що були зі мною раніше, — Цзян Ченьань і Юймі.
Ось воно як. Але пан усе одно хоче бути Феніксом!
Червоночеревий фазан схилив голову й замислено втупився на Гу Сяомай.
Якщо він попросить цю жінку дати йому ім'я, чи погодиться вона?
А чи зможе вона придумати якесь гарне ім'я, щоб у ньому був Фенікс?
– Гі-гі! Жінко, можеш вигадати для пана ім'я? Тільки гарне, щоб з Феніксом.
– Можу, але за послуги треба платити. Я дам тобі ім'я, і якщо воно тобі сподобається, завтра не забудь принести мені подарунок! Я хочу таких самих смачних фруктів, як та трава.
Червоночеревий фазан задоволено поплескав себе лапою по грудях, даючи зрозуміти, що Гу Сяомай може не хвилюватися: якщо результат йому сподобається, він за ціною не постоїть.
Гу Сяомай уважно оглянула червоночеревого фазана, обмірковуючи, яке ж ім'я підібрати, щоб роздобути очищені фрукти.
– Твоє пір'я на грудях яскраво-червоне, як вогонь — палке і горде, немов у ньому таїться невичерпна життєва сила. Як щодо імені «Чистий Фенікс»?
Чистий Фенікс, Чистий Фенікс...
Тут і його найкрасивіше пір'я, і значення фенікса. Червоночеревий фазан — ні, тепер уже Чистий Фенікс — повторював його про себе й відчував, що звучить воно неймовірно гарно.
– Гі-гі! Добре, тепер ім'я пана — Чистий Фенікс! Запам'ятай і завжди кликай мене так!
Побачивши, що той задоволений, Гу Сяомай теж розпливлася в усмішці.
Чудово, незабаром вона скуштує очищених фруктів, о-го-го...

Комментарии

Загрузка...