П’ять секунд — і смужка прогресу заповнилася. На екрані з’явилася підказка: потрібно підтягнути рибу.
Чень Ванпін злегка напружив праву руку, і гнучке вудилище з вовчих сухожиль пружинисто зігнулося, одним ривком витягнувши жовту рибину на берег.
【Вітаємо, ви успішно впіймали рибу.】
【Ви отримали титул: Рибалка-початківець.】
【Нагорода за титул: Довідник риб початкового рівня.】
【Наступний рівень титулу: Рибалка (1/100).】
【Примітка: Знання зроблять вашу трапезу приємнішою.】
【Бажаєте екіпірувати цей титул?】
— Так.
Чень Ванпін, не вагаючись, активував титул, а потім підняв рибину, яку щойно приголомшив розрядом.
Рибина завдовжки близько двадцяти п’яти сантиметрів мала темно-жовтий колір, широкий рот і слизьку луску. На спині в неї виднівся помітний чорний шип — одразу було видно, що істота не з приємних.
【Жовтий шипохвіст】
【Призначення: Продукт харчування】
【Ефект — Нарощування м’язів: протягом пів години після вживання ефективність тренувань дещо підвищується.】
【Спосіб пересування: плаває вперед-назад.】
【Додаткова інформація з довідника: Жовтий шипохвіст широко поширений в річці Юнцзян, травоїдний, атакує в ближньому бою, максимальний рівень особини — другий. М’ясо не отруйне, але великий спинний шип містить токсин.】
【Рекомендований рецепт: Жовтий шипохвіст, запечений на вогні.】
【Примітка: Жовтий шипохвіст широко поширений в річці Юнцзян.】
Чень Ванпін: «...»
Виходить, цей довідник — просто кулінарна книга? Хоча, правду кажучи, знання дійсно зроблять мою трапезу приємнішою. Ефект досить непоганий, якраз підійде для зміцнення тіла разом із силою блискавки.
Чень Ванпін задоволено кивнув і відкрив рецепт запеченого шипохвоста. Читаючи його, він відчув, як потекли слинки. Ось повернуся в місто — обов’язково куплю інгредієнти та приготую!
Сховавши рибу, Чень Ванпін знову закинув вудилище. На першу рибину пішло 40 одиниць енергії блискавки. Якщо витрачати її так само, то всього запасу вистачить на 25 рибин. Проте він сподівався, що з досвідом витрати енергії зменшаться. Поки що він вирішив зосередитися саме на цьому виді риби. Зрештою, вони максимум другого рівня, ще й травоїдні, та й атакують лише в ближньому бою. Гріх не скористатися такою легкою здобиччю.
Минуло дві години. Біля ніг Чень Ванпіна лежало одинадцять жовтих шипохвостів. Вісім він упіймав за першу годину, а за другу — лише трьох. Нічого не вдієш: вудилище коротке, ледь більше двох метрів, до риби далі не дістати. До того ж від електричних розрядів здіймалося стільки шуму, що інша риба розбіглася.
Але Чень Ванпін був задоволений. Одинадцять рибин! Історичний прорив!
Він змотав вудилище і зробив ковток води. Дивлячись на зелені кущі та дерева вздовж берега, він дістав детектор насіння, сподіваючись знайти щось корисне в околицях. Після подачі живлення на екрані з’явилася проекція місцевості, а за кілька секунд — іконка коричневого насіння.
І справді, воно є! Судячи з позначки, зовсім поруч, за кілька метрів. Хоча він і гадки не мав, що це за рослина, серце радісно калатало. Байдуже що, треба спочатку викопати!
Чень Ванпін схопив лопату і почав завзято рити землю там, де вказав детектор. Проте минуло десять хвилин, а він так нічого й не знайшов. Навіть натяку на насіння не було. Найгірше те, що колір іконки на детекторі тьмянів — здавалося, вона ось-ось зникне.
Чень Ванпін нахмурився: — Що за справи? Місце те саме, а колір зникає. Воно що, проростає? Чи...
Він озирнувся — навколо не було жодної рослини, яку можна було б викопати. Чекайте-но. Його погляд зупинився на спійманих рибах.
Він миттєво вихопив ніж і почав одну за одною розрізати риб’ячі черевця. Коли він дістався сьомої, то нарешті побачив усередині вісім цілих коричневих зернят розміром з арахіс, а поруч — ще три-чотири, які вже майже перегнили.
Чень Ванпін швидко промив зерна в річковій воді та продовжив розпорювати решту риб. Похитавши головою, він пробурмотів: — Отже, ось що означали слова по радіо про те, що надія ховається в найнесподіваніших місцях. Насіння в животі риби — це справді дивно.
Закінчивши, він зібрав загалом дванадцять зернят. Ретельно промивши їх, він нарешті перевірив їхні властивості.
【Насіння батату】
【Час дозрівання: 15 днів】
【Частота врожаю: після дозрівання — раз на 10 днів, загалом три врожаї.】
【Примітка: Можливо, вам варто виготовити машину для покращення ґрунту.】
— Це насіння батату? І дозріває всього за пів місяця? — Чень Ванпін був вражений. Він чув, що батат зазвичай розмножують живцями, а таке насіння бачив уперше. До того ж перший врожай можна отримати лише за двадцять п’ять днів.
Уява одразу намалювала печений батат, бататові коржики, локшину... Чень Ванпін ледь стримав слинки.
— Схоже, наступного разу знову доведеться ловити цих шипохвостів. Дуже вже вигідна справа!
Сховавши насіння, він вирішив потренуватися у стрільбі. Пройшовши вздовж берега, він знайшов невелику печеру. Вхід був порожнім, слідів попелу чи сторонніх запахів не було — мабуть, не житло звірів, та й люди сюди не заходять.
Зайшовши всередину, Чень Ванпін встановив вітрогенератор та лампу, а на стіні намалював п’ять еліпсів із радіусом від п’яти до двадцяти сантиметрів. Відійшовши на сорок метрів, він узяв споряджений пістолет, міцно стиснув його правою рукою і прицілився в центр найбільшого еліпса.
— Пх-пх-пх-пх!
Чотири кулі пройшли по краю двадцятисантиметрового еліпса і глибоко врізалися в камінь. Подивившись на отвори, він помітив, що кожен наступний був вище попереднього.
— У реальності контролювати віддачу набагато складніше, ніж мишкою в грі, — зітхнув Чень Ванпін, розминаючи плече. Він знову прицілився і натиснув на гачок.
— Пх-пх-пх-пх-пх!
Постріли безперервно лунали в печері. Через дві години Чень Ванпін виснажено опустив руку, яка вже заніміла від напруги. За ці дві години він нарешті навчився гарантовано влучати принаймні трьома кулями з п’яти в п’ятнадцятисантиметровий еліпс із відстані сорока метрів.
Потрібно повернутися додому поїсти, а ввечері ще потренуватися. Прибравши сліди стрільби, Чень Ванпін накинув каптур і швидко побіг у бік дому. Дорогою він із заздрістю дивився на тих, хто їхав у місто на авто: — Ех, цікаво, коли я зможу роздобути мотоцикл? Так бігати пішки — лише час марнувати.
У Вогняному місті машини коштували шалених грошей, як і бензин, тому небагато хто в зовнішньому місті міг собі це дозволити. Подумавши про це, Чень Ванпін знизив планку: — Мотоцикл — то таке, хоча б велосипед при нагоді роздобути, і то було б непогано.
Треба буде знову запитати в щедрого старого Чжана.

Комментарии

Загрузка...